«Істина». 1903.
Фердинанд Ходлер (1853–1918)


що істина?
чи варті пошуки..
(чи можна взагалі
про вартість говорити
якщо метою
істина постала?)
це дар?
чи це дорога
в пастку?
свобода?
від чого?
чи ...
Читати далі →

як аліса
в нору
провалююсь
з реальності
у пустоту
у порожнечу
в новий всесвіт
не існувати
декілька секунд
без ототожнень
пристрастей
бажань
слова
як акварель
на мокрому папері
чіткі і зрозумілі
враз розпливаються
...
Читати далі →

хронологія днів
втрачена
назавжди
в одному з них
зник час
і я б так зникла
не вникаючи
в обман
в іллюзію
у те
що бачу
чого вартує щастя
якщо воно
примарне?

Читати далі →

две строчки
три ступеньки
и я нечет
и ты нечет
а жаль не половинки..
Читати далі →

- ?
_______________________________________________ Мій кольоровий metalcore не має змісту, І прісно нотам у застиглій акварелі. Мене зліпили з надсумного тіста. Я дивна суміш під вердиктом alien.
На смак я є глінтвейн, що ним горище Так пахне, коли теплі йдуть дощі. В кишенях ...
Читати далі →

***
Я хочу бути дощем і йти там, де ти, Обміняти на небо замулені пилом очі, Водою іржавою їсти австрійські гвинти, Накрапати в немитий посуд посеред ночі.
Дряпатимусь під корою дерев до верхів'я, Чекатиму, коли місяць загубить мій слід. Допоки ж не стала хитрою феєю злив, я Пі...
Читати далі →

Неприкритість Марго на мітлі, недоречно-образлива,
Та, якою кидається виклик,
Збайдужілість, у категоричности власній уразлива –
Оцим ми починаємо відлік?

Крила, сховані попід одінням бридких горбаней,
Мрії, пущені в путь із розривом
Недосцілених прісною ві...
Читати далі →

жасмин
закат
и где-то кофе
кому-то - сахар
мне - железные оковы
Читати далі →